И з бревісом — надрядковим знаком короткості.
Й
окремою літерою абетки Й визнали лише у XX столітті. Сам знак — И з краткою — відомий із XVI століття й описаний у граматиці Смотрицького 1619 року: спершу це була не буква, а вказівка, як читати сусідню.
Багатий · Багрій · Безрукий · Бойко · Бойчук · Бородатий · Бідний · Великий · Веселий · Вишневський · Вусатий · Гайдук · Гладкий · Глухий
У сучасній українській абетці ця літера 14-та з 33. Перед нею Ї, після неї К. Старої церковнослов'янської назви ця літера не мала: вона з'явилась пізніше за той ряд, який учили напам'ять.
Це приголосна: вона задає твердість імені й те, як воно вимовляється на стику з іншим словом. У корпусі з 321 прізвищ жодне не починається з цієї літери; закривають її 39. Серед 55 особових імен бази вона трапляється в 4. Одне входження на прізвище — межа: у корпусі немає жодного, де ця літера повторювалась би. З цієї літери питоме українське слово не починається: вона працює всередині й у кінці, і це видно по всьому корпусу.
Андрій · Сергій · Юрій · Матвій