Б О Й Ч У К
Бойчук — син або учень бойка. 2 склади · твердий. Суфікс -чук: син або учень того, хто. Край: Волинь, Полісся, Поділля.
бой — син або учень бойка.
етнонім, походження назви дискусійне
-чук — син або учень того, хто.
подвійне значення: і родове, і ремісниче. Ковальчук — і син коваля, і підмайстер у коваля
Край: Волинь, Полісся, Поділля.
2 склади · твердий
Два склади — крок і відповідь. Найстійкіший ритм: так б'ється серце. Починається ударом і закінчується ударом — звук замикається з двох боків. Переважають вибухові: це фонетика дії, не опису.
Твердіше за 97% із 321 прізвищ корпусу. Довше за 2% із них: 2 склади.
Арифметика над власним корпусом, не думка: кожне число тут перераховується з самого рядка.
Усередині цього прізвища стоїть Й. Окремою літерою абетки Й визнали лише у XX столітті. Уся історія цієї літери →
1 прізвище ділить твій корінь — ти не бачив його
Утворені однаково: син або учень того, хто.
Рід назвали чужим словом: бой. Тим, ким він був для сусідів, а не для себе.
А твоє?