форма Е з язичком, що закріпилась за йотованим звуком. Стара назва — «єсть».
Є
в українській Є на початку слова й після голосної читається [йе], а Е — завжди [е]. У російській усе навпаки. Після приголосної Є працює як Ю: позначає її м'якість, а не окремий звук.
Гордієнко · Заєць · Матвієнко · Онуфрієнко · Сергієнко
У сучасній українській абетці ця літера 8-та з 33. Перед нею Е, після неї Ж. Старі назви цих літер складались у текст: «єсть єсть живѣте» — є, існує, є, існує, живіть.
Це йотована голосна: на початку слова й після голосної вона звучить як [й] плюс голосна, тобто один знак на два звуки. У корпусі з 321 прізвищ жодне не починається з цієї літери; закривають її 0. Серед 55 особових імен бази її немає в жодному — і це теж факт про ім'я. Одне входження на прізвище — межа: у корпусі немає жодного, де ця літера повторювалась би.