Ґ вилучили правописом 1933 року й повернули 1990-го. Ї немає в жодній іншій кириличній абетці. Жодне питомо слов'янське слово не має Ф.
Ґ — літера з датою смерті й датою воскресіння: правопис 1933 року вилучив Ґ з української абетки, і повернули її аж 1990-го. П'ятдесят сім років слово «ґанок» офіційно писали без неї. докладніше
Ї — цієї літери немає в жодній із великих кириличних абеток: ні в російській, ні в болгарській, ні в сербській, ні в македонській. Вона є в русинських письменностях і була в церковнослов'янській — але серед сучасних державних мов Ї має тільки українська. докладніше
Ф — жодне питомо слов'янське слово не має Ф, окрім звуконаслідувальних на кшталт «форкати». Кожне інше українське слово з цією літерою — запозичене: форма, фарба, фабрика, Федір. Літера існує майже винятково для чужих слів. докладніше
Ц — звука [ц] не було ні в грецькій, ні в латині, тож знак узяли з давньоєврейської абетки. Це одна з небагатьох літер, що прийшла в кирилицю зі сходу, а не з півдня. Числове значення 900 — місце грецької сампі. докладніше
Ш — форма Ш повторює давньоєврейський шин майже без змін: три зубці, які й були зубами. Це одна з найменш зміщених літер за три тисячі років. докладніше
Ь — м'який знак колись був звуком — короткою голосною, чимось між [е] та [и]. Вона зникла з мови близько XII століття, а літера лишилась і знайшла собі нову роботу. докладніше
Я — Я походить від юса малого — літери для НОСОВОГО звука, як у французькому «vin» чи польському ę. Слов'янські мови цей звук утратили, польська зберегла. Літера пережила звук, який позначала. докладніше