зрощення І з давньою ѹ. Стара назва — «ю».
Ю
як і У, ця літера колись писалась двома знаками. Паличка ліворуч від О — це залишок І, що приросло й лишилось. У сучасній українській Ю читається [йу] на початку слова й після голосної, а після приголосної позначає її м'якість — одна літера на дві різні роботи.
Іванюк · Близнюк · Гаврилюк · Гнатюк · Гуменюк · Данилюк · Дзюба · Костюк · Мартинюк · Павлюк · Романюк · Семенюк · Слюсар · Стецюк
У сучасній українській абетці ця літера 32-та з 33. Перед нею Ь, після неї Я. Старі назви цих літер складались у текст: «ерь ю юс малий» — назва самого знака, назва самого знака, назва знака ѧ.
Це йотована голосна: на початку слова й після голосної вона звучить як [й] плюс голосна, тобто один знак на два звуки. У корпусі з 321 прізвищ ця літера відкриває 5 і закриває 0. Серед 55 особових імен бази вона трапляється в 4. Одне входження на прізвище — межа: у корпусі немає жодного, де ця літера повторювалась би.
Юрій · Юлія · Людмила · Любов
Ці знаки лишились від давнішого слов'янського письма.