додана в XVI ст. для звука [ґ] у запозиченнях.
Ґ
літера з датою смерті й датою воскресіння: правопис 1933 року вилучив Ґ з української абетки, і повернули її аж 1990-го. П'ятдесят сім років слово «ґанок» офіційно писали без неї.
У сучасній українській абетці ця літера 5-та з 33. Перед нею Г, після неї Д. Старі назви цих літер складались у текст: «глаголь добро» — говори, добро.
Це приголосна: вона задає твердість імені й те, як воно вимовляється на стику з іншим словом. У корпусі з 321 прізвищ жодне не починається з цієї літери; закривають її 0. Серед 55 особових імен бази її немає в жодному — і це теж факт про ім'я. Слова, що починаються з цієї літери, в українській майже завжди запозичені: вона прийшла разом із ними й лишилась при них.
Цих літер ніхто не успадкував: їх створили окремо, бо потрібного звука в грецькій не було.