Спершу було місце, потім ім'я. Такі прізвища памʼятають, звідки прийшли.
Прізвище від місця виникає в один конкретний момент: коли людина з того місця пішла. Поки всі в селі з того самого села, називати за селом нема сенсу.
Тому топонімічне прізвище — це майже завжди слід переїзду. Воно каже не «звідки я», а «звідки я прийшов туди, де мене так назвали».
Місце в такому прізвищі старше за саме прізвище: спершу було урочище, ліс, брід або край, і тільки потім — рід, який звідти.
6 розібраних прізвищ.