В основі — чиєсь ім'я. Прізвище каже не «що робив», а «чий».
Прізвище від особового імені відповідає не на питання «що робив», а на питання «чий». Це найдавніша форма: спершу так називали дітей, потім форма закріпилась за родом.
Значення тут подвійне. Є значення самого імені-предка — а є те, що це ім'я хтось колись обрав. Прізвище зберігає не заняття, а вибір, зроблений за кілька поколінь до тебе.
Тому такі прізвища найгірше піддаються буквальному прочитанню: між сьогоднішнім носієм і змістом кореня стоїть жива людина, про яку ми нічого не знаємо.
98 розібраних прізвищ.